Орфографічний словник української мови. 2005.
доконати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Довести кого небудь до важкого фізичного або морального стану; замучити. || Погубити, знищити кого небудь. 2) рідко. Зробити, здійснити що небудь … Український тлумачний словник
доконаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доконати 2). || доко/нано, безос. присудк. сл. •• Доко/наний вид грам. лексико граматична категорія дієслова, що виражає такі відтінки дії, як завершеність, обмеженість у часі, результативність … Український тлумачний словник
замучувати — замучити (катуванням, тортурами доводити кого н. до смерті, загибелі), закатовувати, закатувати, скатувати, замордовувати, замордувати, доконати; заморювати, заморити (голодом, роботою) … Словник синонімів української мови
занапастити — занапащати (призвести до загибелі кого н., до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), загубити, погубити, знівечити, сплюндрувати, звести, зводити, згубити, доконати, запропастити, запропащати, збавити, збавляти, у[в]гробити Пор. нищити I … Словник синонімів української мови
животъ — 1. жыццё; въ животе не стало няма ў жывых; до живота да канца жыцця, да смерці; животъ даровати памілаваць; животъ дати а) даць жыццё; б) аддаць жыццё; животъ доконати дажыць да канца жыцця, памерці; животъ положити (скончати,… … Старабеларускі лексікон
